-
1 rib
1. n1) реброto poke smb. in the ribs — штовхнути когось у бік
2) жарт. Адамове ребро; дружина4) гострий край, ребро (чогось)5) рубчик (на панчосі)6) жилка (листка)7) ость (пір7ни)8) гірн. суцільна руда в жилі9) борозна10) межа11) тех. скріпа; фланець12) мор. шпангоут13) гірн. цілик, стовпto smite smb. under the fifth rib — уразити когось у саме серце; убити наповал (на смерть)
2. v1) зміцнювати (укріплювати) ребрами2) с.г. орати, залишаючи широкі межі між борознами3) розм. висміювати; іронізувати, кепкувати; дражнити; розігрувати* * *I [rib] n1) aнaт. реброrib cage — грудна /реберна/ клітка; Адамове ребро, дружина
2) pl; кyл. тонкий, товстий край ( яловичої туші); грудинка ( свинячої туші); товстий край, перша котлетна частина ( телячої туші)3) гострий край, ребро ( чого-небудь)5) рубчик (на панчосі, у в'язанні); резинка ( у в'язанні)6) ость ( пера птаха)8) гipн. прошарок, суцільна руда в жилі9) c-г. межа; борозна10) бyд., aв. нервюра11) cпeц. ребро12) тex. фланець, буртик13) мop. шпангоут14) гipн. стовп, ціликII [rib] v1) cпeц. оснащати ребрами; зміцнювати ребрами2) c-г. розорювати, залишаючи широкі межі між борознами3) aмep. висміювати, жартувати, кепкувати; піддражнювати; розігрувати -
2 rib
I [rib] n1) aнaт. реброrib cage — грудна /реберна/ клітка; Адамове ребро, дружина
2) pl; кyл. тонкий, товстий край ( яловичої туші); грудинка ( свинячої туші); товстий край, перша котлетна частина ( телячої туші)3) гострий край, ребро ( чого-небудь)5) рубчик (на панчосі, у в'язанні); резинка ( у в'язанні)6) ость ( пера птаха)8) гipн. прошарок, суцільна руда в жилі9) c-г. межа; борозна10) бyд., aв. нервюра11) cпeц. ребро12) тex. фланець, буртик13) мop. шпангоут14) гipн. стовп, ціликII [rib] v1) cпeц. оснащати ребрами; зміцнювати ребрами2) c-г. розорювати, залишаючи широкі межі між борознами3) aмep. висміювати, жартувати, кепкувати; піддражнювати; розігрувати -
3 foresaddle
[`fxːˌsʒdl]nпередок баранячої або телячої туші -
4 foresaddle
[`fxːˌsʒdl]nпередок баранячої або телячої туші
См. также в других словарях:
сідло — I с ідло а, с., діал. Місце, де розсаджуються рибалки. II сідл о а/, с. 1) Упряж для їзди верхи – сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. •• Ви/бити із сідла/ кого позбавити кого небудь спокою, душевної рівноваги,… … Український тлумачний словник